Виховуй в собі людину. Виховна година 4 клас.

Тема: Виховуй в собі людину

Мета: познайомити учнів з біографією та творами В.О.Сухомлинського,

      розвивати спостережливість, допитливість, вміння давати оцінку вчинкам героїв оповідань,

       виховувати доброту, чуйність, любов до рідних та близьких людей, любов до природи, гордість за українську літературну спадщину.

       «Виховуй у собі людину –

 ось, що головне.

Інженером можна стати за п’ять років,

 вчитися на людину потрібно все життя»

 В.Сухомлинський

Хід заходу

     Доброго дня дорогі учні, і вчителі, батьки та гості. Я рада вітати Вас на урочистій виховній годиній присвяченій  відомому українському педагогу, вчителю, дитячому письменнику, поету та публіцисту – Василю Олександровичу Сухомлинському.

    «Виховуй у собі людину – ось, що головне. Інженером можна стати за п’ять років, вчитися на людину потрібно все життя», – така головна настанова великого педагога, людини з глибокою, чистою душею, щирим відданим серцем – Василя Сухомлинського.

   Усе життя В.Сухомлинський натхненно працював, творив, вчив та виховував. І ось, діставшись до зірок, він педагог – практик і письменник, публіцист та критик. Його найвідоміша праця була перекладена на тринадцять мов світу, а наукові праці відомі далеко за межі нашої країни.

 А народився він на Україні. Саме тому нам, українцям, соромно не знати ім’я Василя Олександровича Сухомлинського.

   Тож давайте познайомимося ближче із творчою, натхненною, щирою, відданою особистістю, великим педагогом В. Сухомлинським.

    А зараз до вашої уваги презентація про життєвий та творчий шлях Василя Сухомлинського. (Презентація з коментарями, коментує вчитель).

Зараз я пропоную  послухати  оповідання автора . Тож до вашої уваги оповідання:  «Бо  я – людина»

Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.
Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.
Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:
— Дивись уважно, синку, треба обійти камінь. Ось і те місце, де батько спіткнувся й забив ногу.
Подорожні сповільнюють кроки, але каменя немає. Бачать, обабіч дороги сидить сивий старий дід.
— Дідусю, — запитав хлопчик, — Ви не бачили тут каменя?
— Я прибрав його з дороги.
— Ви також спіткнулися й забили ногу?
— Ні, я не спіткнувся й не забив ногу.
— Чому ж ви прибрали камінь?
— Бо я — людина. Хлопчик зупинився у задумі.
— Тату, — запитав він, — а Ви хіба не людина?

-А що, на вашу думку , означає бути людиною?

-Діти, В. Сухомлинський говорив: «тільки тоді ти станеш людиною, коли навчишся бачити людину». А й справді, маленький хлопчик побачив справжню людину – дідуся, який показав хлопчині, що бути не так і важко, але починати потрібно з найменшого – навіть піднісши камінь з дороги.

-Тож давайте підсумуємо, що означає бути людиною.

Бути чесним.

Горіти заради іншого, як свічка.

Бути совісним.

Не бути байдужим до людей.

Любити і поважати ближніх своїх.

І ще я можу додати: бути людиною – це мати в душі святині та істини, яким уклоняються люди всього світу. Людина- це той, що турбується про інших.

Вірш «Ти знаєш, що ти людина» (Василь Симоненко.)

Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

«Найласкавіші руки»

Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилась в юрбі. Загубилася і заплакала:

–          Мамо!..  Де моя мама?

Люди оточили дівчинку і питають:

–          Як тебе звуть, дівчинко?

–          Оля.

–          А маму як звуть? Скажи ми зараз її знайдемо.

–          Маму звуть … Мама … матуся.

–          Люди усміхнулись і знову питають:

–          Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?

–          Очі в неї … найдобріші …

–           А коси? Які в мами коси – чорні, русі?

–          Коси … найкрасивіші …

Знов усміхнулися люди. Питають:

–          Ну, скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є, згадай.

–          Руки у неї … найласкавіші.

Пішли люди  й оголосили по радіо: «Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки».

І мама знайшлася.

Бесіда по прочитаному

Чому дівчинка описала свою маму саме так?

Як би ви описали сою маму? Так як зробила це дівчинка чи по – іншому?

Які б ознаки ви ще додали до свого опису, за якими б вас зрозуміли дорослі?

Чому ж дорослі не змогли відразу допомогти Олі?

СИВА ВОЛОСИНКА

Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки.
- Мамо, у Вашій косі три сиві волосинки, - сказав Михайлик.
Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.
- Мамо, - сказав Михайлик здивовано, - у вашій косі чотири сиві волосинки, а було три...Чого це посивіла ще одна волосинка?
- Від болю, - відповіла мати. - Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка...
- А від чого ж у вас боліло серце?
- Пам'ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, й волосинка посивіла.
Михайлик довго сидів задумливий, мовчазний. Потім підійшов до мами, обняв її і тихо спитав:
- Мамо, а коли я на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?

Бесіда за оповіданням

Чому в мами з’явилися сиві волосинки?

Як ви думаєте, що відповість мама на останнє запитання сина? Чому?

Наші батьки – це ті найдорожчі люди, котрі все своє життя будуть хвилюватися за нас, навіть і тоді, коли нам буде і десять, і двадцять, і тридцять чи сорок років. Тому ми повинні робити все можливе, щоб у скронях батьків з’являлося якомога менше сивого волосся.

Якщо говорити між нами…

Якщо говорити між нами…

То все починається з мами

І казочка перша у світі,

І сонячна подорож в літо.

Найперші маленькі сніжинки

І сяюче диво – ялинка.

Від мами – і літери,

Й слово

І зроблена разом обнова

Якщо говорити між нами…

Скажи людині «Здрастуйте!»

Лісовою стежинкою ідуть батько і маленький син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел та струмочок дзюркотить у лісовій гущавині.

Аж тут син побачив, що назустріч їм іде бабуся.

— Тату, куди бабуся йде? — питає син.

— Зустрічати або проводжати, — каже батько й усміхається. — Ось як ми зустрінемося з бабусею, ти й скажеш: "Доброго дня, бабусю!"

— Навіщо ж казати ці слова? — дивується син. — Ми ж її не знаємо.

— А ось зустрінемось, скажемо бабусі ці слова, тоді й побачиш, навіщо.

Ось і бабуся.

— Доброго дня, бабусю! — каже син.

— Доброго дня, — каже батько.

— Доброго вам здоров'я, — відповідає бабуся І усміхається.

І хлопчик побачив: усе довкола змінилось. Сонце засяяло яскравіше. Верховіттям дерев пробіг легенький вітерець, і листя заграло, затремтіло. У кущах заспівали пташки — раніше їх і не чути було.

На душі в хлопчика стало легко.

— Чому це воно так? — питається син.

— Бо ми побажали людині доброго дня.

-Василь Сухомлинський говорив: «Ми часто говоримо один одному: бажаємо тобі добра і щастя. Це не тільки вияв ввічливості. У цих словах ми виявляємо свою людську сутність. Ми говоримо один одному: здрастуйте, доброго здоров’я. цим ми висловлюємо своє ставлення до найбільшої цінності – людини. Не сказати людині здрастуйте – значить виявити своє моральне невігластво. Слово «здрастуйте» має чудодійну властивість. Воно пробуджує почуття взаємного довір’я, зближує людей, відкриває душі».

-Знати своє покликання – це джерело щастя. Щастя для В.Сухомлинського –  це жити і невтомно працювати для дітей, заради дітей і з дітьми. Недарма його найвідоміша праця «Серце віддаю дітям». Коли ж запитували Сухомлинського, що найголовніше в його житті, він відповідав: «Любов до дітей». Щира любов до дітей і справжня педагогічна культура вважав педагог нерозривні. У творах для дітей автор намагався сіяти в душі зерна добра, людяності, вчив жити по – правді.

-Ось, які поради, настанови залишив Василь Сухомлинський для підростаючого покоління:

У тебе будуть діти, пам’ятай: від того, як маленька дитина ставиться до птахів, квітів, дерев, залежить її ставлення до людей («Серце віддаю дітям»).

Пам’ятай, що у кожного народу є своя святиня – герої, які віддали життя за щастя людства («Листи до сина»).

Без будь – кого з нас Батьківщина зможе обійтися, але будь – хто з нас без батьківщини ніщо.

Пам’ятай, що Батьківщина – це твоя колиска, твій дім, джерело твого щастя.

Шануй і поважай матір і батька свого, які своєю працею і піклуванням несуть тобі радість.

Пам’ятай, що вони також мають право на радість.

Де б ти не був, не забувай про рідну домівку. Завжди пам’ятай про неї.

Бути добрими дітьми для своїх батьків означає приносити родину тільки мир і спокій, радість і щастя.

Не приносьте батькам тривоги, горя, прикрості, ганьби!

Турбота про мир і спокій в родині, про радість і щастя батьків повинна стати головним бажанням вашого життя.

Твори добро та будь завжди привітна,

Дитино! Ти в світ приходиш для добра.

Любов у серденьку, хай сонцем квітне.

Збагнути це тобі пора.

      Пам’ятка

Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Нехай живе ця істина стара:

Людина починається з добра!

Урок з позакласного читання 4 клас. Диво навколо нас. Рудь Діана «Казка про Флору».

Урок з позакласного читання

4 клас

Тема. Диво навколо нас.  Рудь  Діана «Казка про Флору».

 Мета. Вчити переказувати прочитаний текст, знаходити головне в ньому, та складати план прочитаного; розвивати навички інтонаційного та виразного читання; виховувати любов до природи.

Обладнання. Проектор, презентація, картки з дидактичним матеріалом.

Хід уроку

І . Організаційний момент.

Дзвоник весело звучить, починаємо урок в цю мить.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

 Сьогодні на уроці ми познайомимося з казкою, яку написала для нас дівчинка Діана Рудь, а також прочитаємо легенди про рослини.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

-         Що таке казка?

-         Які бувають казки?

-         Яку будову має казка?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.     Слухання казки , презентація до неї.

-         Які почуття викликає у вас ця казка?

2.     Самостійне читання ( мовчки)

3.     Словникова робота

Крислаті, галас, пихаті, суперечка, бюджет, порозуміння.

4.Читання «Ланцюжком», бесіда по прочитаному.

- Які герої зустрічаються в казці?

- Коли  і де відбувалися події?

-  Які риси характеру притаманні Флорі, соснам, берізкам?

V .  Усвідомлення та систематизація знань.

1 .Вибіркове читання.

-         Почитайте , що сталося, коли Флора прийшла у сосновий бір.

-         Які події відбувалися у березовому гаї?

-         Як покарала Флора хвальків?

ІV. Фізкультхвилинка.

2. Поділ тексту на частини та складання плану.

План

1.Богиня Флора пішла до осіннього лісу.

 2. Лагідна горобина привітала Богиню.

3. Сосновий бір.

4. Суперечка сосен.

5. Дідусь Вітер та Берізки – красуні.

6. Покарання Соснам .

7. Подарунок для Берізок.

8. Закони Зеленого царства.

3. Переказ прочитаного.

VІІ.Рефлекція.

-         Яку казку ми читали?

-         Які головні герої?

-         Як перекладається слово «флора»?

Казка  про Флору

      Сонячного осіннього ранку богиня Флора прокинулася від солодких снів з гарним настроєм.

    – Який чудовий ранок! – подумала вона. – Сьогодні потрібно обійти свої володіння. Причепурившись, замріяна і привітна повелителька пішла до осіннього лісу. На прощальний бенкет з літом Природа одягла своє найкраще вбрання, милуючи зір казковими барвами. Відрадно й спокійно володарці в Зеленому царстві: тут скрізь був порядок і злагода. Кучеряві дуби піднялись у височінь і вели поважну розмову:

    – Уже пора на відпочинок, податки сплачено, тепер можна безтурботно спати. Лагідна горобина, привітавши богиню червоними гронами, відповіла крислатим велетням:

    – Я згодна з вами, старожили, ажде добре всім відомо, що сплачений податок рідний ліс зміцнить і збагатить.

      Задоволена Флора зазирнула в сосновий бір. Із Соснами-сестричками споконвік було порозуміння. Проте, зробивши перші кроки, богиня почула суперечку. Кожна Сосна вихвалялася перед іншою, хизувалася, що приховує прибутки і вводить в оману володарку Зеленого царства.

– Ось погляньте, мої віти – найпишніші, я витрачаю все на себе і податки не сплачую.

– А моє гілля – найзеленіше, мені гарно в лісі жить і кошти в бюджет не платить.

– Подивіться всі на мене, – говорить третя сестра, – найстрункіша і найкраща я. Що та Флора нам говорить?! Тільки й чуєш: податки – закон, їх потрібно платити, бо царство не зможе без платежів жити. Я не згодна з нею!

– Так, – підтримали її сестри і закричали: – Ми красуні лісові, всіх ошукуємо ми! Не будемо податки платити, не будемо Флорі служити.

       Почула цей галас володарка Рослинного царства і дуже засмутилася. У роздумах зайшла в березовий гай. Тендітні Берізки-красуні тихо гомоніли між собою, а їхні листочки ніжно пестив дідусь Вітер. Девізом їхнього життя були слова: Не ховать прибутки, з совістю дружити – І тоді заможно будуть усі жити!

– Легко і радісно мені з ними, ніколи не чути тут сварок, – подумала Флора.І вирішила богиня покарати хвальків-злочинців і нагородити скромних принцес Зеленого царства. Сказала вона пихатим Соснам:

– Ніколи ви не зміните своє вбрання, повік-віків носитимете одне плаття, а якщо ростимете вкупі, будете тягнути свої руки-гілля до ясного Сонечка, ловитимете кожний його промінчик, щоб продовжити своє життя. Запам’ятайте, щоб радісно й безтурботно жити, треба податки платити!  А Берізкам Флора подарувала золоте вбрання на осінній бал, весною вони мали ніжно-смарагдові сукні, сріблясто-зеленими були їхні шати влітку. Так богиня Рослинного царства відзначила сумлінних платників податків.

      Вечоріло. Флора поверталася в палац, наспівуючи веселу пісеньку:

Як бюджет наповнений, царство процвітає,і в моєму лісі радість скрізь буяє.

      З тих пір минуло багато часу, але і донині в Зеленому царстві закони Флори не змінилися.

Урок – квест з природознавства , 4 клас

Урок – квест з природознавства

4 клас

 Тема. Флора рідного краю.

Мета. Закріпити та розширити знання учнів про рослини  рідного краю; розвивати спостережливість, кмітливість, допитливість; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї. Зацікавити дітей, привити бажання вивчати природознавство.

 Обладнання. Проектор, презентація, картки із завданнями та схемою маршруту.

Хід уроку

І. Організацій ний момент

Продзвенів уже дзвінок,

 Починаємо урок.

Цей урок наш незвичайний,

Гамірний , швидкий , повчальний.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми  згадаємо наші знання про  рослини нашого краю, закріпимо їх за допомогою завдань, які ви будете виконувати під час уроку – квесту.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

-         Як ще називають рослинний світ? (флора)

-         До якої природи належать рослини? Доведіть свою думку. ( живої)

-         Які рослини рідного краю ви можете назвати?

-          На  які групи можна їх поділити? (трави, дерева, кущі)

-          Чим  вони відрізняються ?

-         За допомогою чого розмножуються рослини? Наведіть приклади.

ІV. Систематизація і узагальнення знань.

1.     Поділ на команди

Учні  ділиться на команди за кольором квітки, яку обрали .( Волошка, то ромашка)

2.     Обрання  отамана команди .

3.     Складання правил до проведення уроку – квесту.

а) бути  чемними;

б) не кричати;

в) дослухатися один до одного;

г) бути ввічливими.

 Після виконання кожного завдання команда отримує квітку одного із кольорів. Яка команда швидше збере квіти у віночок , тої і перемога. Крім того на вас чекаю сюрприз в кінці уроку…

4.     Складання сенкану до  назв команд.

5.     Відгадування загадок.

6.     Щоб отримати наступне завдання командам потрібно розгадати загадки.

( презентація із загадками та відповідями до них)

7.     Кросворд про лікарські рослини ( завдання знаходиться біля вічно - зеленого  дерева)

1. Дуже поширена невисока трава з округлими листками, що лікує порізи, нариви, запалення.

2. Дерево, росте близько від води, символ українського краєвиду.

3. Лісове дерево, добрий медонос, заготовляють квіти як лікарську сиро­вину.

4. Кущ, любить вологий ґрунт, квіти білі, ягоди червоні; лікують ягоди, ко­ра; символ краси і здоров’я.

5. Трава, поширена у садках як лікарська рослина, має сильний аро­мат, використовується для заварюван­ня чаю, діє заспокійливо.

6. Поширена трав’яниста рослина, квіти схожі на айстри, білі, з жовтою випуклою серединкою, запашні, за­варюються як чай, використову­ються при простудних захворю­ваннях.

7. Лісова трава, лис­точки великі, округло-видовжені, квіти білі, пахучі.

8. Лісова трав’яниста рослина, лис­точки дрібні, квіти жовто-золотисті, зірко - подібні, лікує 99 хвороб.

9. Кущ з рожевими квітами, ягоди червоні, вони й використовуються; стебло з колючками.

10. Кущ, квіти білі, невеличкі, ягоди червоні, запашні, використовуються сушені або як варення при простуді.

8.     Розподіли   назви рослин за групами. ( завдання біля королеви квітів)

Кульбаба, тополя, смородина, конюшина, шипшина, волошка, дуб, береза, калина.

Дерева	Кущі	Трави

9.     Підкресли назви листяних дерев. (завдання на стовбурі дерева, яке має плоди в дерев’яній сорочці)

Дуб, сосна,  липа, вільха,  ялівець, береза, калина, кедр, бук.

10.                      Виконай композицію із  природних матеріалів ( гарбуз, квіти, листя) Допомога вчителя при розрізанні гарбуза. Дай назву своїй композиції. (завдання на траві, біля плоту та рівчака)

11.                       Намалюй листя клена, дуба,  каштана, гілочку калина та смородини, виріж їх.(  щоб виконати це завдання потрібно пройти естафету ) 

12.                      Із отриманих квіточок та вирізаних листочків та гілочок склади віночок. (в класі)

V.   Підведення  підсумків  квесту.

- Які завдання вам сподобались?

- Які завдання  далися вам найважче?

А тепер обіцяний сюрприз.  Щоб ми не думали, а Матінка Природа багата дуже дивовижними рослинами і зараз ми з декількома познайомимося. (Презентація  « Флора Землі…»)

І на завершення уроку, хочу вам прочитати вірш.

Краса природи — справжнє диво

Краса природи — справжнє диво.

Все неповторне і живе.

Де не поглянь, скрізь так красиво:

По небу сонечко пливе,

Навколо височіють гори,

Між горами дзюрчить вода.

А ліс зелений, наче море,

І всюди казка ожива!

(Надія Красоткіна)