Українська мова 4 клас
Урок - гра
Тема: 9 листопада
– День української писемності та мови
Мета : формувати розуміння того, що
українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як
держава; розширювати знання про красу і багатство української мови; закріпити
знання учнів про мову, значення слова,будову
слова; виховувати любов до рідної мови, рідного краю, бажання розмовляти рідною мовою.
Хід уроку
Гасло уроку ( написано
на дошці)
Всіх нас єднає рідна мова,
Всіх, хто живе у цім краю.
Вона прекрасна, світанкова,
Я в ній свою наснагу п'ю.
Вчитель. 9 листопада
- День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят.
Його запроваджено 1997 року за
ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса
Шевченка. У листопаді 1997 р. був
виданий указ Президента України "Про День української писемності та
мови". У ньому сказано, що за ініціативою громадських організацій та з
урахуванням важливої ролі української мови
встановлено День української
писемності та мови. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування
пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.
( відео про
Нестора-Літописця https://www.youtube.com/watch?v=kp9l2ce4Ih4)
-
Сьогодні у нас незвичайний урок. Він саме присвячений Дню української
писемності
та мови. Ми виконуватимемо цікаві
завдання. Для цього нам потрібно поділити клас на 3 групи. ( Вчитель ділить
клас за допомогою кругів червоного кольору різних відтінків)
А ось і перше завдання для наших груп.
Завдання
1. Скласти прислів’я про мову
1. Хто мови своєї цурається, хай сам
себе стидається.
2. Поки живе мова — житиме й народ.
3. Мова кожного народу – неповторна
і своя.
(
Учні складають прислів’я із слів
, що написані на окремих аркушах паперу)
(Після
виконання завдання учні приклеюють червоний круг -ягоду до гілки, утворюючи гроно
калини)
Вчитель .
Ми —
українці. Живемо у вільній незалежній державі — Україні. Розмовляємо рідною
державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа
нашого народу.
Земля
українська стародавня, така ж давня і наша мова. Учені довели, що вік нашої
мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння
передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах,
переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
Для нас рідна мова — це не тільки дорога спадщина,
яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь.
Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю
загальнолюдської культури. Нещодавно прочитала слова
Ушинського: «Відберіть мову — і народ
уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову —
ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і народ».
Послухайте уважно, якою побачила нашу мову Л.Лужецька. Ось як постає вона описала мову у вірші. Але не просто слухайте,
а старайтеся запам’ятати побільше прикметників , які вжила у своєму вірші
автор.
Ніжна, мила,
світанкова,
Ясна, чиста,
колискова,
Мелодійна,
дзвінкотюча,
Дивна,
радісна, співуча,
Лагідна, жива,
казкова,
Красна,
чарівна, шовкова,
Найдорожча,
добра, власна,
Мудра,
сонячна, прекрасна
Солов’їна,
барвінкова
Українська
рідна мова.
Завдання 2. До своїх сонечок приклейте промінці, на
яких запишіть прикметники вжиті у вірші.
Наша мова прекрасна, мелодійна. Наведу вам цікаві факти про нашу мову.
Факти про українську мову
-Найбільше перекладений
літературний твір – "Заповіт" Тараса Шевченка. Його переклали на 147
мов народів світу.
-Особливістю української мови
є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як
не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".
-Найбільш уживаною літерою в
українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша
кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана.
-Назви всіх дитинчат тварин в
українській мові належать до середнього роду.
-Найстарішою українською
піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю,
чому смутен течеш?"
Т.Г.Шевченко своїм величезним
талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто,
розкрив чудову, чарівну музику українського слова:
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує!.
Зверніть увагу на багатющі
можливості нашої мови. Я
підготувала для вас текст в якому усі слова починаються лише з однієї
літери. Ось таку бувальщину,
історію написав професор Панас Столярчук
в одномуіз європейських журналів.
Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916
році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири:
англієць, німець, італієць.
Четвертим
був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних
проблем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить
світове майбутнє.
Першим
заговорив англієць:
– Англія
країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови
по всьому світі. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Дікенса, Ньютона та
інших великих літераторів і вчених.
– Ні в якому
разі, – гордовито заявив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій
– Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова
філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля. Канта, Вагнера,
Гейне. І тому, безперечно, німецька мова мас світове значення.
Італієць
усміхнувся і тихо промовив:
– Панове, ви
обидва помиляєтеся. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й
кохання, а про кохання мріє кожен. На мелодійній італійській мові написані
кращі твори епохи Відродження, твори Дайте, Бокаччо, Петрарки, лібретто
знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійській мові
належить бути провідною у світі.
Українець
довго думав і нарешті промовив:
– Ви ж по
суті нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви написати
невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з тої самої літери?
– Ні. ні,
ні! Це ж неможливо, – відповіли англієць, німець та італієць.
– На ваших
мовах неможливо, а нашою – просто. Назвіть якусь літеру, – звернувся він до
німця.
– Нехай буде
П – сказав той. І розповів оповідання про перший поцілунок.
Зазнайкуватий
німець ніяк не міг визнати своєї поразки.
– Ну а коли
б я назвав іншу літеру? – заявив він. – Ну, наприклад, літеру С !
– Я на своїй
мові можу укласти не лише оповідання, але й навіть вірш, де всі слова будуть
починатися на С .
Якщо Ваша
ласка, прошу послухати.
САМІТНИЙ САД
Сонно
сипляться сніжинки,
Струмінь
стомлено сичить.
Стихли
струни, стихли співи,
Срібні співи
серенад
Сріблом
стеляться сніжинки
Спить
самітній сонний сад…
Сипле, стелить
сад самітній
Сірий смуток
– срібний сніг,
Сумно стогне
сонний струмінь
Серце слуха
скорбний сміх
Серед саду
страх сіріє.
Сад солодкий
спокій снить.
– Геніально!
Незрівнянно! – вигукнули англієць й італієць.
Потім усі
замовкли. Говорити не було потреби.
Факти про мову вражаючі, в ній близько 256 тис.
слів. Саме тому 270 років поспіль намагалися знищити
українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покірним
рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я
пропоную пригадати той тернистий шлях боротьби української мови за
незалежність.
На
дошці записані чорні дати нашої мови
* 1720 р. —
указ Петра І про
заборону книгодрукування українською мовою.
*
1769 р. —
видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України
українських букварів та книг.
*
1775 р.—
зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких
канцеляріях.
*
1862 р.—
закрито українські недільні школи.
* 1863 р.—
указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською
мовою.
*
1876 р.—
указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських
пісень.
*
1884 р.—
закрито всі українські театри.
*
1908 р.—
вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.
*
1914 р.—
російський цар Микола ІІ ліквідує
українську пресу.
*
1938 р.—
сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим
підтинає коріння мові українській.
* 1983 р.—
видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і
поділ класів в українських школах на дві групи — російські та українські, що
призвело до нехтування рідною мовою.
У 1989 р. видано
постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну
мову.
У 1991 р. прийнята
державна програма реалізації української мови та мов національних меншин до
2000 року.
Друзі,
чи звернули ви увагу на те, що ми всі і вся-вся Україна мали ще до 2000 року добре
засвоїти і навчитись рідної мови, а ми й по сьогодні досконало не володіємо
нею.
Я думаю, що ми усі вивчимо
нашу мову якнайкраще , володітимемо нею , говоритимемо нашою солов’їною . А зараз попробуємо стапи поетами.
Завдання 3 .
Спробуємо потренуватись добирати
риму.
По долині
жук повзе,
На спині
жука … (везе).
Облизала кішка кришку
І пішла ловити
… (мишку).
Собі мама
купила праску,
А мені
новорічну … (маску).
Я поклала спати
кішку
У м’яке котяче
… (ліжко).
Пожовтів і
пересох
На городі
цар … (горох).
Усміхнулася Лукерка
Як поглянула в …
(люстерко).
Досить гратися,
Андрійку,
Поклади на
стіл … (тарілку).
До землі зігнулась
гілочка,
Як по ній
пробігла … (білочка).
Шафу, двері
й чобіток
Ремонтує … (молоток).
Їжак
ожину в лісі їв
І
слухав пісню … (солов' їв).
Поетами ми стали пора і в
фразіологізмах розібратися.
Завдання4. До кожного фразеологізму дай відповідне слово-пояснення:
1. Водити за носа – обманювати.
2. Дісталося на горіхи - отримати покарання.
3. Висилопивши язика - робити щось швидко.
4 .Вилами по воді писано - невідомо, як буде.
5.Брати бика за роги - діяти рішуче,
енергійно.
6. Золоті верби ростуть - нічого путнього не виходить.
З фразіологізмами ми розібралися до загадок
добралися
Завдання 5. Відгадайте
загадку . До слова- відгадки доберіть спільнокореневе слово, розберіть їх за
будовою.
1-ша група
Дуже я потрібна всім:
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу. (Книга)
2-га група
Хутко стрибне на папір,
І, хоч вір, а хоч не вір,
Враз напише нове слово.
Ось і речення готове.
Вправно пише у руці,
Бачать всі старання ці. (Ручка)
3-тя група
Як прийде весна в садочок —
До лиця білий віночок,
Ну а восени цій кралі
Приглянулися коралі. (Калина)
Загадки вправно розгадали і до
фіналу ми добрались. Завершимо ми нашу гру «Мозковим штурмом»
Завдання 6. «Мозковий штурм»
Кожна команда швидко відповідає на
запитання
1-ша група
1. Державна мова України
(українська)
2. Частина мови, яка називає
ознаку (прикметник)
3. Слова з протилежним значенням
(антоніми)
4. Головні члени речення
(підмет, присудок)
5. Список літер встановленого
порядку ( алфавіт)
6. Частина
мови, яка називає дію предмета (дієслово)
7. Четверта літера алфавіту (г)
8. Яка буква має два приголосні звуки? (щ)
2-га група
1. Найменша одиниця мови (звук)
2. Слова спільного кореня
(спільнокореневі)
3. Знак у кінці
неокличного розповідного
речення (крапка)
4. Розмова двох осіб
(діалог)
5. Слова, близькі за значенням (синоніми)
6. Кількість голосних звуків в українській
мові (6)
7. Буква, з якої ніколи не починаються
слова (ь)
8. Синонім до слова говорити
(розмовляти, балакати)
3-тя група
1. Скільки літер в українському алфавіті? (33)
2. Частина мови, що означає предмет (іменник)
3. Яка буква в українській мові не має
відповідного звуку? (ь)
4.
Речення, в якому є звертання
(спонукальне, питальне)
5. Остання
літера алфавіту (я)
6. Речення , яке містить питання (питальне)
7. З чого складається речення? (слів)
8.
Антонім до слова гомоніти (мовчати)
Підсумок
уроку
Зверніть увагу на цю гілочку калини,що у
вас вийшла . Чи можна її назвати багатою? (так). Чому? (Тому що калина має багато плодів). Так, правильно.
Так
у нас утворилося міцне й велике калинове гроно. Мені, здається ,що воно таке як
і наші знання про мову. Сьогодні ви
всі гарно працювали – показали свою кмітливість,вміння працювати в групах.
Тож давайте будемо берегти свою мову та
пишатися нею!
Мова — краса
спілкування,
Мова — як
сонце ясне,
Мова — то
предків надбання,
Мова —
багатство моє.
