День Гідності та Свободи в Україні

Тема: День Гідності та Свободи в Україні
Мета: Розширювати знання дітей про державу, боротьбу народу за волю, честь, гідність
Формувати в школярів життєві, соціальні, громадянські компетентності, громадянську героїко - патріотичну активну позицію шляхом вивчення історії держави, її національних і культурних традицій, поваги до Законів України, усвідомлення морально-правових норм та загальнолюдських цінностей суспільства.
Виховувати почуття патріотизму, соціальної справедливості, гордості за свою Батьківщину та рідний народ.
Обладнання: карта України, ілюстрації, фотографії.

Хід заняття
1. Організаційна частина

2. Мотивація навчальної діяльності учнів

На землі великій є одна країна

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті.

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і пісень співають,

На бандурі грають і вірші складають

Про ліси і гори, і про синє море,

Про людей і квіти...

То скажіть же, діти,

                                                Що це за країна?

Учні  (хором)      Це наша славна Україна!

3.Оголошення теми та мети уроку

Тема нашого уроку: «День Гідності та Свободи в Україні».

Свою Україну любіть,

За неї Господа моліть

Т. Шевченко

У кожної людини є велика Батьківщина – країна, де вона народилася. Наша держава називається Україною. Вона має славну і давню історію, прекрасну мову і високу культуру. Святою для кожної людини є земля, де вона зробила свій перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню колисанку, а потім народну пісню, вперше пішла стежкою до школи.

Гімн України, учні співають стоячи, приклавши руку до серця.

4.Робота над матеріалом уроку.

Читець 1:

Ми всі малі пагінчики твої

Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.

Хоч, може й кращі є на цій землі краї,

Та нам судилось в Україні жити.

Ми – патріоти дочки і сини

Для твого блага все в житті здолаєм,

Бо ти найкращий, краю, мій ясний,

Вітчизну й матір ми не вибираєм.

Читець 2:

Наш український древній рід

Благословенний Богом на життя довічне.

Його коріння з давніх літ

Дає нам силу титанічну.

Найголовніше для всіх людей є те, щоб світило яскраво сонце і було мирне небо. Важко уявити, що десь над нашою рідною землею клекочуть гармати,  повітря здригається від вибухів,  а відчай панує в очах людей…

Україна – одна з найбільших європейських держав. За площею вона більша, ніж Франція, Іспанія, Швеція. Землі нашої держави простяглись із заходу на схід на 1316 км, а з півночі на південь – на 893 км. Якщо ви захочете перетнути її пішки, вам доведеться йти 90 днів, долаючи щодня 30км. Сусідами України є румуни, молдавани, угорці, білоруси, росіяни, чехи, словаки, поляки. А Чорне море розділяє нас із турками. Через територію України протікає багато річок. Найбільша із них – Дніпро

 24  області, Автономна Республіка Крим, місто Севастополь  та столиця України – Київ, розташовані на карті нашої держави. Від Ужгорода до Луганська, від Києва до Сімферополя, Україна багата родючими ґрунтами, водними ресурсами, корисними копалинами, різноманітним рослинним та тваринним світом, умовами для розвитку промисловості та сільського господарства. Економічна могутність України, так само, як політична і культурна, залежить від її цілісності й неподільності.

Наша сучасна держава займає площу 603,7 тис. км2 і є найбільшою за розмірами території країною в Європі. Розташована Україна на заході материка Євразія, в центральній частині Європи.  З 1975 року за Гельсінськими угодами, державні межі в Європі визнані непорушними, і тому числі й України.

 Україна – це краплина сонця на карті світу. Вона осяяна багатовіковими традиціями, піснями, історією. Наша земля наділена неоціненними скарбами та багатствами родючих земель та повноводних рік.

Україна – наш спільний дім. Тож маємо дбати усі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне – не тільки хата й подвір’я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море , і вся розмаїта наша країна.

Гірким і тернистим був шлях України у боротьбі за волю та незалежність. Україна знана і визнана. Українці виразно відрізняються від слов’янських і неслов’янських народів. Передусім – мовою. Українська мова – одна з найпрекрасніших й найбагатших мов поміж мовами інших слов’янських, та й не тільки слов’янських народів. Її називають солов’їною.

Найбільша цінність нашої країни – це її люди, зі своїми звичаями, трудовими здобутками, піснями, легендами, казками. Ось я вам розповім одну казку.

Давним-давно жила колись одна жінка. І було у неї троє синів. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини і вирішили піти світ подивитись. Перший син і говорить: «Мамо, піду я межи люди, подивлюсь на світ Божий».  «Ну що ж,сину, йди. Та пам’ятай рідну домівку, а на згадку візьми із собою золоту корону з трьома промінцями, хай в далекім краю зігріває тебе вона».

Минув час. Завдяки своєму розуму став старший син великим князем, бо трьох-променева корона, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім’я – Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали Гербом.      Попросився у матері і другий син світу подивитися. Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив син свою матір. Одержав середній син ймення – Прапор. А там, де був наймолодший – завжди лунала пісня. Адже мати подарувала своєму наймолодшому сину соловейків голос. За величний спів народ прозвав його Гімном. І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор, Гімн.

 Як свідчить історія із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти. Серед них і Україна..

Україна має свою Конституцію – Основний Закон, тобто правила, за якими живуть українці. Ця Конституція дуже молода..

24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України. Отже, наша держава незалежна, демократична, соціальна і правова. незалежності держави. Наша держава зовсім ще молода. І її майбутнє у наших руках.

Українці мають усі підстави пишатись, що їхня Батьківщина не раз переживала  дні слави, мужньо переносила найважчі випробування. Не одне покоління кращих синів та дочок беззавітно клали своє життя до ніг рідної неньки – України.

Стаття 65 Конституції нашої держави говорить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Наша армія існує для захисту кордонів рідної землі, а не для нападу на інші країни. Щоб захистити Батьківщину в майбутньому, треба змалку полюбляти спорт, бути сильним, спритним, мужнім

Нам є з кого брати приклад і в наш час – це герої «Небесної сотні», яких значно більше полягло під час акції протесту на Євромайдані у грудні 2013 та лютому 2014 роках. Саме ці герої допомогли повалити корумпований уряд Януковича та його прибічників, а ті, хто залишився живим, зараз в складі Національної гвардії та українського війська безстрашно воюють за цілісність кордонів нашої держави.

 А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Сьогодні ми в скорботі й з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками. Майдан став символом боротьби, символом утвердження  прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.  І за цю боротьбу,  за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі.  І більшість  з них – молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити….

Убиті в столиці герої мають стати прикладом для кожного свідомого українця, що маємо робити все від нас залежне, щоби ті смерті не були марними.  Країна після трагедії стала іншою і потребує реальних змін в усіх сферах життя. Небесна сотня –новітні герої України. Вони полягли за нас із вами, юні, чорноброві хлоп’ята, яким судилося вже стати чорнобривцями, як сказав поет. Їхній приклад має зупинити й тих, хто нині розпалює вже нове, інше протистояння.

Давайте хвилиною мовчання пом’янемо всіх тих, хто віддав своє життя за нашу єдину країну  (всі піднімаються…хвилина мовчання).

Слухайте, слухайте, слухайте, люди!

Дзвонить десь дзвін безупинно –

То задзвонила воля здобута,

То Україна скинула пута,

То на свободі родина!

Моя Україно, без краю

Квітуча і славна земля!

З тобою радію, співаю,

Омріяний сонячний краю.

Ти моя радість і сила моя.

Споконвічна боротьба за волю України не могла не дати паростки волі, паростки свободи. Україна здобула самостійність і позбулася протекторату ненажерливих сусідів. Росія споконвіку була «старшим братом»  щодо України.  І хоче, щоб під його «чоботом» ми були завжди. Тому й розпалює національну ворожнечу, щоб зробити нашу державу розрізненою та беззахисною.

Погляньте на карту нашої Батьківщини.  І хоч усі ми різні, та разом зуміли створити ось який шедевр. Символічним є те, що на Майдані, виборюючи свою свободу й нове життя для України, стояли поруч пліч-о-пліч представники різних регіонів України Івано-Франківська і Харкова, Львова і Кіровограда, Чернівців і Полтави, Рівного, Одеси і Севастополя.

А коли після анексії Криму та подій на сході України сотні сімей, зіткнувшись із труднощами, змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки, їх охоче прийняли родини з Прикарпаття, Волині, Київщини, Черкащини та інших територій України.

Це ще раз доводить, що Україна – єдина держава, і кримські татари разом з українцями і всіма іншими національностями, які проживають на території України – єдиний народ.

Помолімося ж усі разом за нашу неньку Україну!

Молитва «Отче наш»

1-й учитель: Перед вами лежать вирізані з паперу голуби. Пропоную вам написати слова підтримки вашим одноліткам, сім’ї яких змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки.

Учні записують свої побажання, слова підтримки на голубах з паперу та прикріплюють їх на дошці

2-й учитель: Україна потребує нашої виваженості, єдності, мудрості. Ми пишаємося нашою молоддю. Вона активна, здатна відстоювати своє майбутнє. Ми повинні поважати себе, свою державу, тоді інші країни поважатимуть нас. А рідній державі ми побажаємо:

• Процвітання
• Миру
• Злагоди
• Талановитих і працьовитих українців
• Щасливого майбуття

Ми сьогодні доклали свою часточку до збереження миру і єдності в нашій Батьківщині. Усі ми сподіваємося, що найзаповітніше бажання українців сьогодні - жити під мирним небом України і не допустити війни здійсниться обов'язково.