Тема.
Василь Чухліб « Повінь ».
Мета. Навчати
учнів свідомого, виразного читання, умінню швидко орієнтуватись у тексті, розширювати
активний словниковий запас учнів, розвивати зв’язне
мовлення, творчу уяву
і фантазію; виховувати
любов до природи.
Обладнання. Ноутбук, репродукції картин, малюнки із зображенням пташки ремеза, портрет письменника,
кросворд,
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Встаньте, діти, всі
рівненько,
Посміхніться всі
гарненько
Посміхніться всі
до мене
Та один до одного.
Починаємо урок
ІІ. Мовна розминка.
11.
Робота над скоромовкою.
Заєць зяблика
зустрів:
Зебру зжер, зміюку з’їв!
Зяблик зойкнув: -
Значить заєць
Задавака і зухвалець.
22.
Робота над чистомовкою.
Ля – ля - ля - вкрило снігом всі поля.
М а- ма - ма - зайцю
їжі вже нема.
Ок – ок –ок – завітав
він у садок.
Ри – ри – ри – щоб погризти
кори.
ІІI. Перевірка домашнього завдання.
1. Гра «Що не так?»
Підручники у дітей закриті.
Читаю вірш «Бабусина радість» і
навмисно роблю заміни слів. Діти повинні на слух «упіймати» ці заміни і
виправити.
Щодня, (
щоранку) як сонечко в небі засяє.
Хоч ще маленька,
(невеличка) зате не лінива.
Все виконує (
робить) бабусина радість охоче.
Матуся (бабуся)
радіє та ще й примовля.
Росте, як дубочок (кленочок)
побіля води!
2. Гра «Обличчям до обличчя»
-
Учні повертаються одне до одного
у парі і читають вірш Галини Могильницької «Бабусина радість»
-
А яка пара
хоче прочитати? (читають
охочі)
- - Кому сподобалось читання
товариша?
- - А кому треба
більше читати вдома?
IV. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної
діяльності.
1.Кросворд.
- Діти, давайте спробуємо з вами
відгадати кросворд. Це допоможе дізнатися тему уроку.
- Записуємо слова-відгадки
1.«Що це? Що це?- всі кричать,-
Білі мухи скрізь летять». (снігопад)
2.Зроду рук своїх не має,
А узори вишиває.
Хто малюнок на вікні
Уночі зробив мені? (мороз)
3.Без рук, без ніг – ворота
зачиняє.
Рукавом махнув, дерева нагнув. (вітер)
4.Подивіться-но як слід:
Це не сніг, але й не лід.
Всі дерева, наче в сріблі,
І воно у кожну мить
На їх стовбурах, на гіллі
Діамантами блищить. (іній)
5.Хмара сива увесь світ накрила.
(туман)
6.Розгулялось холодище,
Сніг кидає у вікно,
То співа, танцює, свище,
То як звір, реве воно.
Шумить, гуде, горою йде,
І не їздить, ні ходить.
Відгадайте: що це, діти? (заметіль)
Складаємо слово «повінь».
- Це слово означає теж явище
природи, це природне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі берегів,
затоплюючи прибережну місцевість: ділянки лісу, гаї, поля і навіть села.
Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це
трапляється внаслідок збільшення притоку води, через танення снігів, дощі . А
ще це назва оповідання Василя Чухліба, з яким ми сьогодні познайомимось.
- Наше завдання уважно прочитати
оповідання, уявити таке природне явище, як повінь, його наслідки, подумати, як
це оповідання пов’язане з темою розділу.
(Розгляд повені на фото).
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
1.Інформаційна
хвилинка. (Учень розповідає про
В.Чухліба )
Вас Василь Чухліб народився у 1941
році на Чернігівщині. Деякий час працював вчителем, написав для дітей збірки
«Хто встає раніше», «Безкозирка», «Тарасикова знахідка», «Пісня тоненької
очеретини» та інші. У 1996 році йому присуджено премію імені Лесі Українки за
збірки оповідань і казок «Олень на тому березі», «Куди летить рибалочка» та
«Колискова для ведмедів».
2. 2.Читання тексту вчителем.
- Про
яку пору року
йдеться в оповіданні?
Чому? Доведіть.
3.Читання тексту учнями « Ланцюжком»
Під час читання звертайте увагу на
слова, значення яких ви не знаєте.
4. 3.Словникова робота.
а) Читання
слів «луною» за
вчителем
гілці острівець
гойдається блиснуло
зіщулився затишніше
ткнувся
б) «Довідкове
бюро»
Повінь - річка
виходить з берегів
і затоплює прибережну
місцевість, ліски, гаї.
Десна - ріка,
притока Дніпра, що
впадає у нього
поблизу Києва.
Ремез - найменша
пташка серед синичок,
робить гніздо схожим
на рукавицю
Корч - розгалужене коріння дерев, кущів або пень з
корінням.
Вухань -
хтось з довгими вухами , тут -заєць .
-в) Прочитайте слова
в колонках, з’єднайте близькі за значенням.
завирувало зігнувся
чкурне закрутило
зіщулився дремене
зблиснуло прив’язав
прип’яв мигнуло
4. Перевірка первинного
сприймання.
Тест « Істинне чи
хибне ».
1.
У човні Тетянка з
дідусем.(-)
2.
Ремезове гніздо схоже
на пухову рукавичку (+)
3.
Тетянка на острівці
рвала молодий щавель (+)
4.
У кущах дівчинка
побачила лисичку (-)
5.
Зайчика випустили на
волю (+)
Фізкультхвилинка
Сонечко сяє,
сопілочка грає,
Річка тече,
човник пливе.
Правим веслом
загрібаємо
Лівим веслом
загрібаємо
А тепер
двома руками
Поспішаємо до
мами
VІ.
Закріплення нового матеріалу.
6. Самостійне читання
оповідання.
- Прочитайте уважно
текст, подумайте на скільки частин його можна поділити.
7. Складання плану до тексту
- Для чого необхідно вміти
складати план до тексту? (Для того, щоб не пропустити основне під час
переказу.)
План
1. Повінь на Десні.
2. Ремезове гніздо.
3. Пригоди на воді.
4. Щавель для борщу.
5. Заєць в біді.
6. На волі.
8.Переказ тексту (диференційовано).
а)- Користуючись планом , стисло
перекажіть текст.
б)-Розкажіть стисло
про пригоду від імені зайчика.( -Чи могли б ви підібрати інший заголовок до
оповідання?
(На Десні.
Врятували. Пригода.)
9. Вибіркове читання
Прочитайте в
оповіданні опис гнізда ремеза.
Прочитайте про смачний борщ.
Як описано подію, що зображена на малюнку?
VІI. Підсумок
уроку.
1. Гра «Продовж речення».
• На
уроці мені найбільше сподобалося...
• Я
вчився...
• Я
дізнався...
• Мені
б хотілося ще...
• Під час уроку мені було
найцікавіше..
• Я зробив для себе
висновок…
Вмійте
природу любити,
Кожній
травинці радіти
Цвіту
не вирви задаром,
Гілки
не втни для забави,
Знай
все окрасою буде
Нашого
рідного краю.
VІІ.
Домашнє завдання.
1.Читати оповідання на сторінках
58 – 60, відповідати на питання. Вчитися коротко переказувати.