Конспект першого уроку 1 вересня 2016, 2 клас

                               Конспект першого  уроку 

                               1   вересня 2016, 2 клас

Тема. У серці живе Батьківщина. До 25-річчя Незалежності

Мета. Поглибити знання учнів про нашу державу – Україну, формувати національну свідомість школярів;розвивати пізнавальні інтереси учнів;
виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного; шанобливе ставлення до державних та народних символів держави.

Обладнання. Напис «Щоб у серці жила Батьківщина: до 25 річчя незалежності України», карта України, прислів’я, прапорці, вишиті рушники,кетяги калини,

Буває часом сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –
Оці степи, це небо, ці ліси –
Усе так гарно, чисто, незрадливо.

Усе, як є – дорога, явори,
Усе моє – все зветься Україна!
Така краса, – висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.
Л. Костенко

Хід уроку
І. Привітання. Організація класу
Доброго дня, шановна громадо!
У новому  навчальнім році
Я бачити вас дуже рада.
Всі засмаглі і рум’яні,
Відпочили всі за літо.

Головне, що всі здорові:
І батьки, і наші діти.
Тож запрошую всіх вас
На перший урок у 2клас!

Дозвольте привітати всіх нас із Днем Знань!
Бажаю дітям підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. А батькам бажаю здоров’я, а також невичерпної енергії, терпіння, розуміння, мудрості.
Отже, ми починаємо наш перший урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Вступне слово вчителя.
(звучить пісня Н. Май «Квітуча Україна»)

У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.   М. Чернявський
- Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну)

Поле широке, небо високе

В променях сонця сія.

Верби. Калина… В даль пісня лине –

То Україна моя.

Є у всіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Моя Україно, тебе я кохаю –

Тут дім мій, тут друзі живуть.

Тут мовою рідною пісня лунає

І мальви по селах цвітуть.

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Наша отча сторона.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

І ріки-потоки, мов струни течуть.

Одна Батьківщина, і більш не буває.

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Хто з вас знає яке державне свято нещодавно відсвяткувала наша країна? Так, вірно, День незалежності. Але в цьому році ця подія є особливо визначною, адже Україна відзначає свою 25 річницю з дня проголошення незалежності. Саме цій події і буде присвячений наш перший урок в цьому начальному році. Отож, темою нашого уроку є «Щоб у серці жила Батьківщина: до 25 річчя незалежності України».

ІV. Мотивація навчальної діяльності
А знання, які ви отримаєте сьогодні на уроці допоможуть вам нести гідно звання українець, залишать в серці хоча б малесеньку краплину любові до нашої Батьківщини.

V. Вивчення нового матеріалу
1. Легенда звідки пішла назва Україна (додаток 1)

Україна — древня і водночас вічно юна держава. Уперше назва “Україна” зустрічається в літописах XII століття. Тоді так називали Переяславську землю й ча­стину Галицької землі. Це історичні факти. Але мені подобається старовинна легенда про походження назви нашої країни.

Колись дуже давно Бог ділив землі між різними на­родами, і кожному дісталося те, чого він бажав. Розійш­лися щасливі народи по своїх нових домівках. Аж ось до стомленого Бога підійшов чоловік, і боляче було дивитися на нього: худий, босий, у латаній-перелатаній сорочці, а на руках — важелезні кайдани. “Ледве ви­брався я з неволі, — сказав чоловік. — Дай мені, Боже, хоч клапоть землі”, “Пробач, дитино, — відповів Бог. — Усі землі роздав, усі народи наділив. Нічого не лишило­ся”. Схилив у тузі голову бідолашний чоловік. “Га­разд, — нарешті промовив Бог. — Є в мене окрайчик землі, для себе залишив. Що ж, бери та будь щасливий”. А від того окрайчика, що його Бог тому чоловікові по­дарував, і пішла назва “Україна”.

У 1132 році після смерті Мстислава «Великого» Русь поступово розпалася на окремі князівства, тобто «уКрайни», «Оукраини» або «Крайни». Всі три назви “Крайна», «Оукраина» і «уКрайна» можна зустріти в Іпатієвському літописі, були широко поширені на Русі і є синоніми, які мають одне слов’янське походження, їх загальний корінь “кра” і прийшло воно на Русь з Візантії в перекладі із старогрецького слова tmhma, що означає “відрізок”, “шматок”, “відрізаний від центру шматок землі”. За версією українського дослідника С.Шелухина літописець в Іпатієвському літописі використовував дані з грецької хроніки Георгія Амартола в перекладі старослов’янською мовою. Даний корінь можна зустріти в українських словах “краяти”, “кравець”, в російському “кроить”, словенському krajat, чеському krajeti. Отже, в літописах поняття “Україна” зустрічається як «окрема» частина, така, що відкроєна, тобто відрізана від центру, що свідчить про те, що нашим предкам доводилося відвойовувати рідну землю у загарбників.

2. Вправа «Мікрофон». Моя Батькіщина – це...

Учень:
Є в центрі Європи чудова країна,
Сягає корінням у сиві часи.
І це – незалежна моя Україна!
Тут гори Карпати, степи і ліси.

Учень:
Шістсот і чотири ще тисяч гектарів –
Приблизно таку має площу вона.
А Київ-столиця у хмарах і славі
Та ріки: Дніпро, Дністер, Буг і Десна.

Учень:
Ще Псел, Уж і Тиса та менші є ріки.
Курорти: Свалява, Бердянськ і Скадовськ.
Багато є сіл і міста превеликі:
Донецьк, Харків, Київ і Дніпро.

Учень:
Ґрунти чорноземні, джерела цілющі,
Озера блакитні та клімат м`який.
Козацька звитяга повік невмируща
Та шлях до свободи завжди нелегкий.

Учень:
Кругом нас держави – на кожному боці:
На північ від нас білоруси живуть,
На заході – Польща, словаки, угорці,
Молдови й румунців кордони ідуть.

Учень:
На сході Росія із нами межує,
На півдні є Чорне й Азовське моря.
І наша країна за волю воює,
Аби засвітила щаслива зоря.

Учень:
Усіх областей є в нас двадцять чотири
Небратнім народом відірваний Крим.
Хай всі проживають у злагоді й мирі,
У нас, в Україні, є місце усім!

Учень:
Щляхами важкими іти довелося,
Та хлібом і сіллю стрічаєм братів.
Наш прапор, як небо і жовте колосся,
Щоб кожен у праці і в радості жив.

Вчитель:
Україна – це отча земля, рідний край, де ти народився. Широкі йчарівні простори, прекрасні села й міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять по його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливається по безкраїх нивах жито – пшениця, всяка пашниця. Працьовиті й волелюбні люди здавна живуть в Україні.

3. Повідомлення про державну символіку
Кожна держава світу, які б народи не жили на її території, має свій герб, прапор та гімн.
Державний герб – це пізнавальний знак-картинка. У давні часи герби вибивали на рицарських щитах. По них легше було впізнавати воїна, закутого з голови до ніг у металеві лати. Зараз герби зображають на прапорах, грошах, печатках.

Герби бувають різні: на них зображають рослини, звірів, птахів. Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її міцність.
Український народ має герб – тризуб. Це дуже старовинний знак.
Багато століть назад запровадив його в Україні київський князь Володимир Великий. Достеменно не відоме походження цього символу.  Одні длосліжники читають в нім слово "Воля", інші - бачать у княжому тризубі старовинну зброю: лук, меч та інші військові прилади. Нею наші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу.


Герб – це частина корони, яку носили київські князі. Чому саме тризуб вважають гербом України?
Мабуть тому, що число три вважалося числом казковим і чарівним. У багатьох казках ми знаходимо розповіді про трьох богатирів, про три дороги, про три бажання. А ще в тризубі відображено триєдність життя: це Батько,Мати, Дитя, які символізують Силу, Мудрість, Любов.

Герб держави України – тризуб – символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь; він є продовженням глибинних історичних традицій українського народу.

Учень
Наш герб – тризуб,
Це воля, слава й сила.
Наш герб – тризуб,
Недоля нас косила.

Учень
Та ми зросли, миє,
Ми завжди будем,
добро і пісню
несемо ми людям.

 Творча робота «Малюємо тризуб».

Державний прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення – «мир» і «багатство», бо народ наш є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги.
Прапори держав, народів відомі нам ще з античних часів. Древні стяги на Русі були у великій шані ще за язичництва, і після запровадження християнства вони освячувалися образом животворного Хреста, що було перейнято від греків. Слов’яни обожнювали свої знамена і вірили, що у воєнний час вони найсвятіші від усіх ідолів. Прапороносцями призначали визначних богатирів, які мали за обов’язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його. Значення прапора під час бою було надзвичайно велике. Якщо він стояв нерухомо, знали: битва проходила успішно.
Сьогодні Державний прапор постійно гордо майорить на полях битв, де українські воїни захищають нас усіх від ворожої навали, на будинках Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, місцевих рад народних депутатів.
Синьо-жовтий Державний прапор України піднімається при відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів. Він – символ міцності й незалежності.

Учень:
Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави.
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте –жито.
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині.
З ним навіки є народом.
Українським в Україні.
Н. Поклад
Гронування  «Кольори прапора»:

Синій – вода, небо, волошки, незабудки …

Жовтий – сонце, лан пшениці, зерно, соняшник …

Державний гімн – це урочиста пісня – символ нашої країни. Для Гімну України написані слова, які виражають найсердечніші думки і прагнення нашого народу. Їх автор – український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда, непокірна мелодія Михайла Вербицького.
Всі найбільші свята українського народу, проходять з урочистим виконанням нашого прекрасного Гімну. Гімн звучить на ознаменування сили, слави і могутності держави.
Слухати гімн потрібно стоячи, мовчки, з гордо піднятою головою.

Учень:
Слова палкі, мелодія врочиста...
Державний Гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.
Н. Поклад

4. Дидактична гра «Хто більше назве міст України» (Діти називають міста, вчитель показує їх на карті. Далі педагог повідомляє, що кожна країна має свою столицю.)
- Хто знає, яке місто є столицею України?

5. Інсценізація
Учень:
Де стоїть тепер наш Київ,
Там була сама гора.
Жив там першим Кий з Хоривом,
Щек та Либідь – їх сестра.
Кий
Що на першій горі, на стрімкій,
Де дзвеніли тополі сріблисті,
Жив полянин по імені Кий,
У затишнім зеленім обійсті.
Він тримав перевіз на ріці
І ладді конопатив недаром, —
Звідусіль чужоземні купці,
До полян прибували з товаром.
Щек
Що на другій горі між смерек,
Де волхви зупинялися віщі,
Жив рудий, наче полум'я, Щек
У затишнім зеленім обійсті.
Ще умільством уславився Щек –
Мав щоднини мистецьку затію...
Візьме глини та виліпить глек –
Куплять глек у саму Візантію!
Хорив
Що на третій горі, де обрив
Ощиря валуни крем'янисті,
Жив русявий і ніжний Хорив
У затишнім зеленім обійсті.
Тільки візьме він срібла шматок,
Радість іскрою блисне у зорі.
Аж співає його молоток
Та мережить полянські узори.
Либідь
Над струмком, що петляв до Дніпра,
Між зеленого буйного дива
Оселилася Либідь – сестра
Трьох братів: Кия, Щека й Хорива.
В літню пору було, дотемна
Конопельки, льонок вона брала.
На сорочки братам полотна
По сувою на кожного пряла.

(Звучить пісня «Як тебе не любити, Києве мій»)

6. Складання асоціативного грона «Україна».
Україна: суверенна...
(Демократична, незалежна, правова, соборна, вільна)

Розсипанка

Х*Ч  М*Л*Й  Я,  Н*В*Л*К*Й,

З*Т*  Д*БР*  ЗН*Ю,

Щ*  КР*Й  Р*Д*Н*Й  -  УК*А*Н*,

Я  Ї*  К*Х*Ю.

7.Поради Президентові України.
Учитель. Кожен громадянин держави може звернутися до Президента України. Отож, у вас є сьогодні така нагода.

(Учні пишуть побажання Президентові України)
Учитель: Зверніть увагу на ці прапорці. На кожному з них написані слова відомих людей про любов до Батьківщини, патріотизм та єдність народу. А як ви розумієте ці афоризми?

8. Інтерактивна вправа «З теплом у серці» (Побажання Україні)
Учитель: Дуже хочеться щоб в нашій країні панував мир.... А що б побажали ви?

Кожен з вас маленька часточка великого народу, великої родини.
Україна чекає на вас. Це ви маєте дбати про її добробут і мир. Формуйте у собі риси справжньої Людини, громадянина, патріота. Можливо, в нагоді вам стане Повчання Володимира Мономаха дітям  Бо, як говорив Ш. Амонашвілі, "Не буде ніякого оновлення життя, якщо кожен із нас не оновить душу"

VІІ. Підсумок уроку
Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен намагається допомогти, внести свій вклад у майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв, які боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої держави. «Небесна сотня» називають їх, низький їм уклін. Ми серцем і душею з тими, хто й ці дні боронить нашу свободу на сході України,пам’ятаємо тих хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбуття.

Повчання Володимира Мономаха дітям

Стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе.

Зміцнюй тіло й душу, просвітлюй розум.

Працюй так, щоб після тебе нічого не переробляли.

Будь завтра кращим, ніж ти є сьогодні.

Не давай сильним принижувати слабких.

Не залишай хворих, не забувай про бідних.

Не май гордині ані в розумі, ані в серці.

Пізнавши все добре, пам’ятай, а чого не знаєш – того навчайся.

Живи для Батьківщини та люби людство.