неділя, 20 листопада 2016 р.

Виховна година «День гідності та свободи»

Виховна година
«День гідності та свободи» 




                                                               Вчитель. Павлик Галина Богданівна

Мета: Розширення кругозору й обізнаності учнів про рідну країну, ознайомлення з героїчними  сторінками  історії  українського народу;  формування патріотичних почуттів; виховання громадянина-патріота. Сприяти єднанню українського народу, налагодженню громадянського миру і злагоди в суспільстві.
ЗАВДАННЯ.
Сформувати знання про історію свята, стимулювати прагнення до глибшого і детальнішого вивчення історії нашої держави;
мотивувати  розширення кругозору, вміння чітко і лаконічно висловлювати власні думки, самостійно знаходити необхідну інформацію;
розвивати почуття патріотизму, національної самосвідомості.
ОБЛАДНАННЯ. Гімн України,пісні сучасних виконавців про Україну карта України, свічки паперові ангелята
.

 
                Хід заходу
Пташка – від пташки, від зерня – зернина,
Паросток кожний з коріння батьків.
Ти – Україна і я – Україна,
Іскра вітчизни в горнилі віків.

Із давнини, з до козацьких шляхів,
Рід воскресав із недолі, з руїни.
Серцем і плоттю усяк розумів:
Ти – Україна і я – Україна.

Ми – пранарод, не безлика юрма!
В імені матері, в імені сина:
Ти – Україна і я – Україна,
Іншої долі нам в світі нема!

Що таке Батьківщина? Це найдорожчі серцю місця, де було зроблено перші кроки, де відбулося перше знайомство з навколишнім світом. Тут все було «вперше»! Батьківщина – це та земля, яка надала життя твоїм предкам, викохала тебе, відпустила в велике життя. Батьківщину не обирають. У кожного вона одна.    Кожен народ оспівує свою землю, славить свою країну. Вже країн багато нам народила земля
А є країна-свято, країна щастя й добра
Країна де смереки, потоки, ріки, моря
Де гнізда в’ють лелеки І чути спів солов’я
У гаю тут росте калина
А під вишнями чути спів
Це тому що моя Україна
Краща в світі зі всіх країн!

Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій.
Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…” І тоді піднялися найдревніші із кобзарів:
- Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..
І справдилися пророчі слова того кобзаря.
Україна має багатовікову історію, починаючись від самої Київської Русі. І весь цей час наш народ виборював право мати свою власну державу.

В 1991 році Україна стала незалежною. Це сучасна держава, яка розташована в центрі Європи. Народ України обрав європейський шлях розвитку, адже наша країна гідна стояти в одній шерензі із розвинутими державами Європи. Ми, українці, гідні того, щоб нас шанували й поважали.
Але кожна велика справа вимагає того, щоб було докладено багато зусиль.

21 листопада 2014 року  київські студенти, протестуючи проти незаконних рішень влади, вийшли на Майдан Незалежності, щоб відстояти своє право на вільний європейський розвиток.

В ніч з 30 листопада на 1 грудня українська влада наказала розігнати протестантів, нападаючи і б’ючи їх  гумовими та пластиковими кийками. Багато хто з протестуючих студентів отримали важкі поранення , один з них помер, і кілька були заарештовані. Але це  призвело до того, що люди почали виходити на вулицю і Європротест перетворився в Єврореволюцію. Революція, яка була названа Євромайдан, або Революція гідності.
Революція Гідності – це революція кожного українця, якому набридло стояти на колінах і хочеться достойного життя у власному домі.

Події листопада – грудня 2013 сколихнули всю Україну. Люди їхали на Майдан до Києва, щоб відстояти своє майбутнє. На Майдані й вулиці Грушевського загинуло чимало людей з різними точками зору. Але всі вони були громадянами України, й більшість з них віддавали своє життя за Україну. Це були справжні патріоти країни.

Мама відправила сина,
Просила бути обачним.
Син обіцяв берегтися щосили:
«Мамо, не плачте».
Місяць минає, закони погіршали,
Прийняті жестами.
«Мамо, я просто не можу по-іншому –
Я на Грушевського».


Вулиця стала дуже болючою –
Що говорити?
Син повернувся – очі заплющені,
Прапором вкритий.

Сонце сховалось – негода.
Чи буде праведний суд?
Там, де учора проходив,
Сьогодні друзі несуть.

Мама заплакана, хрестить повсталих
Мовчки, без слів.
Сина не стало,
В неї віднині – мільйони синів.


 Щоб події Майдану не забувалися, Президент Петро Порошенко підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи. 21 листопада в кожному місті нашої України проходять молебні за тими, хто віддав  й продовжує віддавати своє життя за Україну, за її майбутнє. А зараз пропоную всім нам запалити свічку пам’яті й вшанувати пам’ять загиблих
Майдан та Революція гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці - міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір. Майдан став   місцем правди і свободи, добра, дружби, братерства й гідності. Сьогодні на сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви – захисники, воїни. Давайте вшануємо їхню пам’ять та пам’ять всіх загиблих в АТО та героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання.

(Запалити свічки пам’яті)
(пісня «Лине кача в води сині»)

Будь-яка подія має початок і має кінець. Ми повинні свято вірити, що на нашу землю скоро прийде мир, бо такий народ, як наш - добрий, щирий, відвертий, заслуговує на мир, злагоду, процвітання.

З далекого краю,
З далеких світів
Журавлик на крилах
Додому летів,
Минав океани,
Ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани
- Чия це земля,
Чиї це долини,
Чиї це луги,
Чию це калину
Гойдають вітри!
Впізнав батьківщину:
- Моя це земля,
Моє тут гніздечко
І мова моя.

Ведучий 1.
А на закінчення нашої зустрічі я пропоную всім нам написати свої побажання нашій Батьківщині й прикріпити їх на карті.
(молитва за Україну)

Молюсь за тебе, Україно!
Щодня й щоночі у думках,
Коли ми разом - ми єдині,
Молюсь за кожного із нас.
Я прошу в Тебе, милий Боже,
Щоб мир настав на цій землі,
Щоби серця не зупинялись,
Адже вони ще молоді...
І прошу волі для народу,
Будь-ласка, Боже, збережи
Життя людей і їх свободу,
Будь-ласка, нам допоможи...
Мабуть, в цей час лише молитва
Доречна у моїх рядках,
Я сподіваюсь, що почує 
Мене Господь на небесах, -
І буде мир в моїй країні,
І буде спокій у серцях,
І стане вільна Україна...!!!
Я знаю, - там, на небесах,
Є душі тих, хто вже загинув
У цій жорстокій боротьбі,
Та пам'ять вічна залишилась
У кожній людяній душі.
Молюсь за тебе, Україно,
В молитві сила моїх слів
Молись і ти, бо ми - єдині,
Молись за тисячі життів…
 Діти прикріплюють ангелів до карти України

  Живи, Україно, живи для краси,
 Для сили, для правди, для волі!..
 Шуми, Україно, як рідні ліси,
 Як вітер в широкому полі.

До суду тебе не скують ланцюги,
 І руки не скрутять ворожі:
 Стоять твої вірні сини навкруги
 З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях
 І жити, і вмерти з тобою,
 І прапори рідні в кривавих боях
 Ніколи не вкрити ганьбою!


1 коментар: